Червона рута-2009 – радість перемоги, розчарування та інші емоції

Вголос та публічно про проведення ювілейного фестивалю "Червона рута" у Чернівцях почали говорити усього за місяць до початку дійства. Чому влада та організатори так завзято приховували від громадськості цю подію стало відомо тільки тоді, коли почали святкувати.
Почали святкувати 16 вересня, але належної організації все ж таки не було.
"Нам дуже важко було організувати одразу кілька таких масштабних заходів, - розповідає начальник управління культури та туризму Чернівецької ОДА Петро Брижак. - Посудіть самі: на 19-20 вересня у нас випало і гала концерт "Червоної рути" провести, і відкрити найбільший культурно-розважальний центр в Україні, і мотокрос організувати".
Тому і не дивно, що усі події перемішались і десь навіть затьмарювали одна одну. Вибіркові концерти починались на 30-40 хвилин пізніше заявленого часу. Велика кількість глядачів породжувала велику хвилю обурення. А запланований на 19 вересня концерт на Соборній площі тривав до 20 години, а не як було заплановано до 22.00. 
Втім, "Червона рута-2009" відбулась і, попри недоліки, непогано. Радник міністра культури і туризму Кирило Стеценко на офіційному відкритті фестивалю наголосив, що проведення цього музично-культурного заходу у Чернівцях не випадкове. Адже відбувається "Червона рута" так само, як і двадцять років тому тут - у столиці Буковини.
Більше того - навіть на той самий день припало проведення офіційного відкриття - 17 вересня. 16 вересня, за день до урочистого старту, вже почались змагання у жанрі поп-музики. За звання кращого боролось 37 виконавців. За результатами конкурсу, кращими того дня стали співачка Млада з Києва та гурт "Шоколад" зі Львова.
Через 20 років вже без жодних проблем можна було купити значки з часів першої "Червоної рути-1989", які просто таки чудом збереглись.
На одному з таких значків зображено символ першого фестивалю - сама червона рута, а ось на іншому написано гасло рок-фестивалю у 89 році "Роком руш!"
Ганна Бурлака, яка була одним із організаторів першої "Червоної рути" розповідає, що ці значки вони виготовляли підпільно і за власні кошти: "Шкода, що нам тоді заборонили їх продавати. Але з іншого боку гарно - тепер такі раритетні речі може собі кожен купити. Так історія склалась, нічого із цим не вдієш".
На "Червоній руті" традиційно визначають кращих номінаціях у жанрах поп, акустичної музики, рок-музики та танцювальної музики. Але цього року на фестивалі "Червона рута" додалась ще одна номінація під назвою "Інша музика".
Загалом виконавчий директор фестивалю Мирослав Мельник каже, що їм довелось провести перед цією "Червоною рутою" 25 вибіркових конкурсів, які охопили повністю всі регіони України та Крим: "Було прослухано 4126 конкурсантів. Ви собі, я гадаю, маєте уявлення на скільки це велика цифра. А серед них тільки у рок музиці було 823 гурти".
На ювілейний фестиваль приїхали позмагатись музиканти у жанрі популярної музики, сучасної танцювальної музики, акустичної музики та рок музики. Усього понад 400 учасників.
Один із конкурсантів Андрій Храбуст ділиться враженнями за кулісами одразу після свого виступу (другий день фестивалю): "Дуже мене потішив виступ, рівень дуже відчувається. Звук просто чудовий. Але це не стільки важливо, бо ми тут так всі стоваришувались, я навіть не знаю як ми будемо далі змагатись між собою".
Про це теж думали двадцять років тому тодішні учасники "Червоної рути". Марія Бурмака згадує свою перемогу на фестивалі у Чернівцях 20 років тому: "Я стала лауреатом першої премії. Як зараз пам'ятаю - це було 17 вересня 1989 року, у мене тоді все життя перевернулось з ніг на голову. Я думаю, що саме тоді "Червона рута" дала поштовх до створення нової України і ми маємо той дух зберегти".
Сашко Положинський, лідер гурту "Тартак" переміг у 1997 році на Руті. Згадувати події дванадцятирічної давності музикантові завжди приємно: "Гурт "Тартак" спеціально для "Червоної рути" і був створений. Адже я дуже хотів виступити на цьому фестивалі. Для мене то був величезний творчий трамплін, який таки вдалось мені перестрибнути".
Допоки журі день за днем слухали виступи молодих виконавців в усіх номінаціях та вибирали найкращих, організатори збирали усіх музикантів, яким "Червона рута" подарувала путівку на велику сцену.
На завершальному концерті виступали також і минулорічні лауреати та дипломанти "Червоної рути": ВВ, Брати Гадюкіни, Мертвий півень, Плач Єремії, Кому вниз, Моторрола, Марія Бурмака, Тартак та Катя Чілі.
Ще за півгодини до заключного концерту на головному стадіоні міста вже не було де стати чи сісти. Приїзд Віктора Ющенка та екс-спікера Арсенія Яценюка простому люду загальні враження від дійства зіпсував. На стадіон просто перестали пускати людей, а дозволили туди зайти тільки після того, коли політики покинули "Червону руту".
Чернівчанин Андрій пам'ятає цей фестиваль двадцять років тому. Тоді йому було 18 років і він був у захваті від того, що відбувалось на головній спортивній арені міста: "Дівчата ходили у вишиванках, всі співали з учасниками концерту хором українські пісні. Атмосфера така панувала, що навіть не вірилось, що то за часів Радянського Союзу відбувається. Зараз немає того - очі в людей без того вогника. Та й на стадіон не пускають, бо, бачте, там народу багато. Не знаю, не те і не так все".
А у подруг Оксани та Людмили емоції зовсім протилежні. Від фестивалю дівчата у захваті, настрій піднесений, емоції переповнюють. "Я народилась у 89-му, - каже Людмила. - Мені так приємно і радісно, що рік мого народження співпав з роком народження такого грандіозного фестивалю".
Масовості на заключному концерті "Червоної рути" можна тільки позаздрити: стадіон здатен вмістити 20 тисяч людей. І все ж таки чернівчан по від'їзду президента почали пускати на спортивну арену. Відомі виконавці, рідні пісні та відчуття родинності ... музичні смаки єднає "Червона рута".
Усі заявлені виконавці прибули до Чернівців на закриття фестивалю. Чи залишиться "Червона рута" на своїй батьківщині, у Чернівцях, досі невідомо. Чи то перемовини стосовно цього досі тривають, чи то фестиваль відбувся і тепер це мало кого цікавить.
 
 
Оксана Денисюк, для УП