«Знамено Свободи»
«Наш прапор - це прапор перемоги, праці всіх поколіннь, які творили Україну. Це прапор нашої мови. Це прапор нашої культури, нашого духу, нашої пісні», - Віктор Ющенко
23 серпня незалежна Україна відзначила День Державного прапора. Це свято стало надбанням української держави у 2004-му році. У Києві, наплощі Конституції, поблизу Маріїнського палацу, в урочистій церемонії підняття державного прапору взяв участь Президент Віктор Ющенко. «Ми започатковуємо нову національну традицію. Віднині на цьому місці щороку будемо вітати святий символ нашої державності - український прапор», - сказав він.А 23 серпня 2007 року, в День державного прапора, Президент України своїм указом заснував офіційну щорічну церемонію підняття прапора 23 серпня о 9 годині по всій Україні.
В церемонії підняття державного прапору на Миколаївщині брав участь голова Миколаївської ОДА Олексій Гаркуша. «Прапор – це є символ державності. Він є уособленням держави», - наголосив він. Підбиваючи підсумки роботи за рік, що минає , він акцентував увагу на стабільності економічної ситуації нашого регіону порівняно з іншими областями. Під час церемонії були вручені паспорти громадянина України молодим людям,які народився 24 серпня. Ця традиція була започаткована Президентом України.
Наразі, вже декілька років українці відзначають День Державного прапора, а якою ж була історія його виникнення та становлення?
Здавна різні народи використовували під час воєнних кампаній певні символи, що мали вказувати місце збору воїнів, піднімати бойовий дух війська. Найчастіше це був шматок тканини, прикріплений до списа. Українське синьо-жовтоколірне сполучення - одне з найдавніших серед сучасних національних прапорів. Походить воно від герба Галицько-Волинського князівства - золотого лева в синьому полі, який з'явився в другій половині XIII століття. На цей самий час усталилися державні знаки і в сусідніх країнах - Польщі, Чехії, Угорщині. До XVIII століття українці користувалися різноколірними прапорами. Існували полкові, сотенні, курінні та інші корогви (великий полковий прапор), знамена й значки (малий полковий прапор). Наймаючи козаків для воєнних походів, монархи дарували їм клейноди, які пізніше залишалися і використовувалися козаками. Таким чином на Запорожжі було засноване своє власне прапорництво. Слід відзначити, що, крім військових прапорів, були в XVI - XVII століттях міські, цехові та інші. У XVIII столітті поширилися прапори з поєднанням блакитного і жовтого кольорів. Так, 1717 року для пошиття прапорів Полтавського полку було закуплено блакитну та жовту тканину, а також "справлено полковую короговь" - блакитну з жовтим хрестом. 1758 року розроблено заготовку для виготовлення прапорів Лубенського полку: на одному боці на блакитному полі було зображення козака із самопалом у золотому щиті, а на другому - полкова або сотенна емблема. За свідченням сучасників, у жовті жупани та в блакитні шаровари й кунтуші були вдягнені гайдамаки Ґонти під час повстання 1768 року. Під час лютневої революції 1917 року по Україні прокотилася хвиля масових мітингів і демонстрацій, на які народ виходив під червоними і жовто-блакитними прапорами. Частина кораблів Чорноморського флоту також підняла українські прапори. Але після перемоги більшовиків і встановлення радянської влади було затверджено червоне полотнище із золотою абревіатурою. Цей прапор, який мали також і інші республіки СРСР, був замінений у 1949 році на двоколірний (червоно-лазуровий) із зображенням серпа, молота та п'ятикутної зірки. Синьо-жовтий прапор, як і національні прапори інших народів СРСР, піддавався сталіністами відвертому паплюженню.
Нині український національний синьо-жовтий прапор є державним прапором України. Впродовж історичних звершень він ставав символом боротьби за національні й соціальні права українського народу. Серце кожного українця завмирає при підйомі національного прапору. У ньому втілені віковічні прагнення до миру, праця, краса та багатство рідної землі.
Дмитро Фурда, редактор інтернет-видання «Миколаївський кур’єр”