Попри "оптимізм" команди Януковича, лідер "регіоналів" зазнав значних електоральних втрат у першому турі Президентських виборів 2010 року.

Серед основних підсумків першого туру президентських  виборів-2010 необхідно відзначити істотне падіння електоральної підтримки Віктора Януковича в його "базових" регіонах – у Східних та Південних областях, якщо порівнювати з першим туром Президентських виборів 2004 року. Так, за п’ять минулих років, лідер ПР не дорахувався тут1 мільйона 620 тисяч голосів своїх, вже колишніх,  симпатиків. Про це яскраво свідчать цифри обраховані ЦВК. Згідно даних Центрвиборчкому, вони перейшли переважно до Юлії Тимошенко та Сергія Тігіпка. «На одному лише Донбасі – ідеологічній основі його електорального ресурсу – кандидат від Партії регіонів втратив близько 900 тис. голосів. Саме у цьому полягає головний позитивний результат команди кандидата в президенти Юлії Тимошенко в цьому регіоні» - зауважує з цього приводу директор Агентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький. Загалом же, різниця у кількості виборців, що віддали свої голоси за Януковича на Півдні-Сході, у 2004-му і у 2010 роках свідчить про те, що лідер регіоналів втратив 1мільйон 619 тисяч 741 виборця. На думку фахівців, причин стрімкого падіння популярності Януковича в його базових регіонах може бути багато, але основними, скоріш за все, були наступні. Насамперед, розчарування мешканців Півдня і Сходу викликане неспроможністю «команди професіоналів» покращити ситуацію та «почути кожного» хоча б на місцевому рівні. Як відомо, Партія регіонів має всю повноту влади в десяти областях України – від Харкова до Криму. Мери міст і сільські голови, місцеві ради, губернатори, суди, прокуратура, фабрики, заводи, базари – усе формальне й неформальне життя тут контролюється регіоналами. Однак жодних очевидних позитивних зрушень, відколи тут урядують соратники Януковича, люди так і не побачили. Навпаки, місцева економіка так і залишилась застарілою, зате буйно розквітли безгосподарність, корупція та криміналітет. Більше того, регіонали по суті віддали підконтрольні їм південно-східні області на відкуп кримінальним структурам, які обклали поборами місцевих підприємців. Про це, наприклад, неодноразово заявляв колишній член ПР Василь Кисельов, який добре знає ситуацію в Криму. За словами екс-регіонала, там за особистої згоди Януковича «вже давно правлять відверті бандити». Не пройшло повз увагу прихильників Януковича і його невдале прем’єрство у 2006-2007 роках. Він так і не зміг «покращити їхнє життя вже сьогодні», як обіцяв на виборах. Натомість, навіть у досить сприятливих для економіки України, докризових умовах він умудрився допустити рекордну інфляцію та кількаразове зростання цін на основні товари,  у т.ч. і на продукти харчування. Не подорожчала тоді хіба що капуста, про що «радісно» встиг заявити Микола Азаров. Не сприяв "позитивному іміджу" Януковича й скандал, пов'язаний з «прихватизацією» «Межигір’я». Очевидно навіть симпатикам Януковича здалися непереконливими його аргументи на користь того, що державною резиденцією і 140 гектарами землі під Києвом вартістю півтора мільярди доларів він заволодів законно. Крім того, на громадську думку жителів колишньої вотчини біло-блакитних негативно вплинули численні розбірки і скандали у самій Партії регіонів. Вони продемонстрували, що Янукович не здатен навести порядок не те що у всій країні, а навіть у власній команді. Не дарма ж партійні лави останнім часом злишила низка відомих і принципових політиків – як-то Чорновіл, Кисельов, Богатирьова. А тому, "оптимістичні" заяви пана Януковича і його "команди" про повну і беззаперечну перемогу звучать, м'яко кажучи, передчасно. Регіоналам варто пам'ятати про те, що елкторальні втрати, яких вони зазнали вже в першому турі Президентських виборів можуть суттєво зрости у другому турі. І результати першого, січневого голосування були для ПРУ та її лідера Віктора Януковича тим першим дзвіночком, який оголосив не про перемогу, а скоріше прозвучав як застереження та сповістив про необхідність робити висновки і не тішити себе ілюзіями.
 
 
Олександр Курченко, депутат Миколаївської міськради (фракція БЮТ)