Природні чудеса Північного Причорномор’я.
Протягом року на теренах нашого регіону тривав конкурс «Сім природних чудес Миколаївщини», започаткований народним депутатом України Романом Забзалюком. Протягом року місцеві ЗМІ знайомили причорноморську громаду з чарівної краси куточками Миколаївщини, про які, як це не дивно, досить часто не знають навіть аборигени. Пропагандистсько-екологічні експедиції відвідали Гранітно-степове Побужжя, Березнегуватські та Єланецькі ковилові степи, Рацинську дачу, Актовий каньйон, Приінгульський ландшафтний парк і ще декілька десятків не менш значимих та не менш прекрасних місцин, котрі є природною гордістю Миколаївської області. На завершення, на межі літа та осені, журналісти завітали на Кінбурнську косу. Ця місцина сама по собі є природним дивом навіть не загальнодержавного, а світового рівня. А тому презентувати Кінбурн цілісним об’єктом було би нечесно. Тому що конкурувати з ним практично неможливо. З цієї причини коса була представлена окремими об’єктами - Ковалівською сагою, Бієнковими плавнями, Ягорлицькою затокою та Волижиним лісом. Кожен згаданий куточок природи у сиву давнину був часткою легендарної, описаної Геродотом, Гілеї. І наразі, з плином тисячоліть, тут мало що змінилось.
Ковалівська сага
Найбільший вільховий гай, що розкинувся біля моря. Знаходиться на Кінбурнській косі біля хутора Ковалівка та займає площу близько 10 гектарів. Цей острівний ліс дуже заболочений та нагадує непролазні джунглі, де осокові зарості переплітаються з ліанами, папоротями та чагарниками. Він має особливе значення для збереження біорозмаїття території, є місцем концентрації птахів та рукокрилих під час кочівель. Через Ковалівську сагу пролягає низка туристичних маршрутів.
Ягорлицька затока
Ягорлицька затока знаходиться в північно-західній частині Чорного моря в межах Очаківського району Миколаївської області та Голопристанського району Херсонської області. На виконання зобов’язань України в рамках Рамсарської конвенції її включено до переліку водно-болотних угідь, що мають міжнародне значення, головним чином, як середовище існування водоплавних птахів. У цьому районі в різні пори року можна зустріти близько 300 видів пернатих. На островах Круглий та Довгий виявлено єдине у басейні Середземного моря місце гніздування представника арктичної фауни - гаги звичайної, яка занесена у Червону книгу України.Угіддя є також важливим для нагулу та нересту багатьох видів риб. У 1974 році в межах затоки було створено орнітологічний заказник загальнодержавного значення "Ягорлицький”, який пізніше увійшов до складу Чорноморського біосферного заповідника.
Волижин ліс
Найбільший природний лісовий масив у пониззі Дніпра. Разом із озером та цілинними степовими ділянками його площа сягає 203 гектарів. Це рештки знаменитої Гілеї - країни лісів, яка існувала тут за описами старогрецького історика Геродота у V столітті до нашої ери. Велетенський дуб, який дивом уцілів на узбережжі Дніпровського лиману, є чи ненайстарішим деревом на Миколаївщині. На відміну від штучно створених лісових насаджень Кінбурна, він має виключне значення для збереження біорозмаїття території. Волижин ліс входить до складу Чорноморського біосферного заповідника.
Бієнкові плавні
Бієнкові плавні розташовані на захід від Волижиного лісу. Вони є цінним природним нерестовищем, середовищем існування багатьох рідкісних водоплавних та коловодних птахів, що утворюють скупчення та колонії Європейського значення. Зокрема, пелікана рожевого (Червона книга України). Тут також знаходиться найбільша на півдні України багатовидова колонія чапель (до 600-т пар).
Словом, подивитись журналістам було на що. І було про що розповісти своїм глядачам, слухачам, читачам. А ця інформація дуже важлива, адже наприкінці серпня, шляхом інтернет-голосування, миколаївці визначать, які природно-заповідні об’єкти мають ввійти до переліку семи природних чудес Миколаївщини. А тому шановне паньство, не залишаймося байдужими. Заходимо на сайт обласного осередку ВО «Батьківщина» та голосуємо. Посилання для голосування www.bat.mk.ua
Володимир Лисюк, головний редактор інформаційного агентства «Миколаївський кур’єр”